1.    
  2.     ГРУБОШЕ́РСТИЙ

ГРУБОШЕ́РСТИЙ

ГРУБОШЕ́РСТИЙ, а, е. Який має, дає грубу шерсть. Раніше у нас [у Казахстані] тільки грубошерстих овець розводили (Іван Багмут, Опов., 1959, 101); // Вигот. з грубої шерсті. Вдягнена вона була в бабусину грубошерсту хустину, в старий кожушок (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 320).

Як правильно писати та вживати слово – ГРУБОШЕ́РСТИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ГРУБОШЕ́РСТИЙ Том 2 — Стор. 179. – словник української мови

Українська мова словник слово «ГРУБОШЕ́РСТИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ГРУБОШЕ́РСТИЙ

08.03.2018

Написати коментар