1.    
  2.     ГРИМУВА́ЛЬНИЙ

ГРИМУВА́ЛЬНИЙ

ГРИМУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до гримування. — Роздягся я, сів до гримувального столу, глянув на себе в люстро (Юрій Яновський, I, 1958, 238); На Пикифора Федоровича нічого не діяло, спав у гримувальній кімнаті як убитий (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 105); // у знач. ім. гримувальна, ної, жін. Спеціальна кімпата, в якій гримуються артисти. В гримувальну зайшов режисер, ввічливо потиснув руку, привітав з дебютом (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 37); // Призначений для гримування. Зв’язковий.. натягає картуза, ліпить собі гітлерівські вуса, робить декілька ліній гримувальним олівцем, вставляє в око монокля (Юрій Яновський, I, 1954, 209).

Як правильно писати та вживати слово – ГРИМУВА́ЛЬНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ГРИМУВА́ЛЬНИЙ Том 2 — Стор. 168. – словник української мови

Українська мова словник слово «ГРИМУВА́ЛЬНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ГРИМУВА́ЛЬНИЙ

20.10.2018

Написати коментар