1.    
  2.     ГРИ́ВЕНИК

ГРИ́ВЕНИК

ГРИ́ВЕНИК, а, чол., розм., заст. Срібна монета в десять копійок. Німець, радий, пообіцяв ще гривеника накинути на чоловіка, коли всі й далі так щиро робитимуть (Панас Мирний, IV, 1955, 246); Падали в кобзарів бриль мідяки, срібні гривеники (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 56); * У порівняннях. Рибка блисне на сонці, як новенький гривеник (Олесь Донченко, VI, 1957, 68).

Як правильно писати та вживати слово – ГРИ́ВЕНИК – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ГРИ́ВЕНИК Том 2 — Стор. 166. – словник української мови

Українська мова словник слово «ГРИ́ВЕНИК» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ГРИ́ВЕНИК

09.10.2018

Написати коментар