1.    
  2.     ГУБНИЙ

ГУБНИЙ

ГУБНИЙ 1, а, е.

ГУБНИЙ а, а, е. Прикм. до губа 3. Губних старост обирало населення повіту з місцевих дворян (Історія СРСР, 1956, 130).

1. Прикм. до губа 1 1. Губні м’язи;

//  Який виконується губами, діє за допомогою губ. Закінчила уроки ж семінарія — і сміх і крик під музику губну нехитру по класах залунали (Павло Тичина, I, 1957, 216); З німецьких окопів почулися звуки губної гармонії (Василь Кучер, Голод, 1961, 129);

//  Призначений для губ. Геллерфорт поліз своїми пальцями в сумочку і, крім дзеркальця та. губної помади, нічого не знайшов (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 122).

2. лінгв. Який утворюється з активною участю губ (див. губа 2 1) (про звуки). Губні (лабіальні) приголосні — приголосні звуки, при вимові яких основним артикулюючим органом є губи (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 44).

Як правильно писати та вживати слово – ГУБНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ГУБНИЙ Том 2 — Стор. 187. – словник української мови

Українська мова словник слово «ГУБНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ГУБНИЙ

14.10.2018

Написати коментар