1.    
  2.     ГУГНЯВО

ГУГНЯВО

ГУГНЯВО. Присл. до гугнявий. З усіх боків тяглися до нього старці: сліпі, безногі — гугняво лебеділи милостині (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 16); Імітуючи скрипучий супровід ліри, Геннадій проспівав гугняво (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 102).

Значення слова – ГУГНЯВО – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ГУГНЯВО Том 2 — Стор. 188. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ГУГНЯВО» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ГУГНЯВО

28.10.2018

Написати коментар