ГУПОТІ́ННЯ

ГУПОТІ́ННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням гупотіти і Звуки, утворювані цією дією. Аж земля загула від гупотіння молодих ніг (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 65); Збоку почулося гупотіння кількох пар ніг, що швидко наближалися до річки (Микола Трублаїні, I, 1955, 48).

Як правильно писати та вживати слово – ГУПОТІ́ННЯ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ГУПОТІ́ННЯ Том 2 — Стор. 195. – словник української мови

Українська мова словник слово «ГУПОТІ́ННЯ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).