1.    
  2.     ҐВАЛТ

ҐВАЛТ

ҐВАЛТ, у, чол., розм.

1. Сильний крик, галас. По хлівцям [хлівцях] гуси гегекають, качки кахкають, квочки кудкудакають —.., а чуючи такий ґвалт, собаки то брехали, то вже стали вити (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 172); На другий день крик і ґвалт зробився в Матієвій хаті — скринька, робітницька каса, пропала без сліду! (Іван Франко, V, 1951, 440); Болото завуркало, з ґвалтом знявся табунець крижнів, з виском шугнули кулики (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 518).

2. у знач. виг. Виражає волання про допомогу; рятуйте! — Ґвалт, миряни, що це з нами! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 69); — Ви обікрали мене! Ви цілу ніч черпали мою кипячку. Ґвалт! Злодії! Ґвалт! Розбійники! (Іван Франко, IV, 1950, 20); — Ґвалт! Череду займають!.. (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 133).

На ґвалт бити (дзвонити і т. ін.) — оповіщати про небезпеку, про необхідність допомоги; бити тривогу. Дзвін сумно бевкав на ґвалт (Нечуй-Левицький, II, 1956, 196);  * У порівняннях. Мім, німий раб,.. б’є клевцем по мідяній дошці, сильно, різко, мов на ґвалт (Леся Українка, III, 1952, 271); На ґвалт кричати (крикнути, гукати, гукнути, репетувати, зарепетувати і т. ін.) — криком сповіщати про небезпеку; кликати на допомогу. Матрос зарепетував на ґвалт (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 110); І раптом схопився [Юхим], збуджений переляком.. Відібрало йому спроможність крикнути на ґвалт, навіть збагнути весь жах становища (Де, Ю. Кудря, 1956, 18); На ґвалт (робити що-небудь), зах. — в короткий строк, дуже швидко. Треба було мені на ґвалт готувати її [хату] вже на зиму, ставити вікна, двері, піч (Петро Козланюк, Опов. І. Клена, 1950, 14).

Як правильно писати та вживати слово – ҐВАЛТ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ҐВАЛТ Том 2 — Стор. 42. – словник української мови

Українська мова словник слово «ҐВАЛТ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ҐВАЛТ

26.07.2018

Написати коментар