І́ДОЛКА

І́ДОЛКА, и, жін., заст., лайл. Жіночий рід до ідол 2, 3. Надія не обманила його: на балконі стояла його ідолка, спершись на поренчата (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 338); [Маруся:] Велике цабе! [Микита (скрегоче зубами і кидається на неї з кулаками):] Ну, ідолка, дамся я тобі взнаки!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 80).

Як правильно писати та вживати слово – І́ДОЛКА – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – І́ДОЛКА Том 4 — Стор. 13. – словник української мови

Українська мова словник слово «І́ДОЛКА» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).