1.    
  2.     ІГНОРУВАТИ

ІГНОРУВАТИ

ІГНОРУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. Навмисно не помічати кого-, чого-небудь, не звертати уваги на когось, щось. Віддавна привикла вона до того, що її найближчі цілковито ігнорували її (Іван Франко, II, 1950, 301); — Чого вона мене ігнорує, наче мене нема у хаті? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 249); Дівчата невмолимо замикали вікна, зсовували занавіски й намагалися ігнорувати те, що стукало вже.. до їхніх юних сердець (Юрій Яновський, II, 1954, 85); // Не брати до уваги чого-небудь, легковажити чимось. [Смола:] Громадська робота вища за шкурні інтереси. Ігнорувати її нікому не дозволяється (Іван Микитенко, I, 1957, 157); Завдяки тому, що мистецтво основним своїм об’єктом має людину, воно не може ігнорувати багатства проявів її життя (Мистецтво, 2, 1956, 16).

Як правильно писати та вживати слово – ІГНОРУВАТИ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ІГНОРУВАТИ Том 4 — Стор. 9. – словник української мови

Українська мова словник слово «ІГНОРУВАТИ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ІГНОРУВАТИ

10.06.2017

Написати коментар