1.    
  2.     ІМЕНИ́ТИЙ

ІМЕНИ́ТИЙ

ІМЕНИ́ТИЙ, а, е, заст. Знатний. — Що ж — вона хоч і не іменитого роду, але чесної сім’ї (Леся Українка, III, 1952, 504); Глянув король, глянули королевичі.. та інші гості імениті, а перед ними стоїть Іван — мужицький син (Анатолій Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 24).

Як правильно писати та вживати слово – ІМЕНИ́ТИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ІМЕНИ́ТИЙ Том 4 — Стор. 19. – словник української мови

Українська мова словник слово «ІМЕНИ́ТИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ІМЕНИ́ТИЙ

05.09.2018

Написати коментар