1.    
  2.     ІМУНІТЕ́Т

ІМУНІТЕ́Т

ІМУНІТЕ́Т, у, чол.

1. мед., біол. Несприйнятливість організму до збудників заразних хвороб, до отруєння; стійкість організму проти зараження, отруєння. Несприйнятливість до проникнення паразитів, до дії їх отруйних продуктів і взагалі до дії чужорідних речовин, що потрапляють в організм, зветься імунітетом (Наука і життя, 9, 1956, 17); Людина, що перенесла інфекцію, стає несприйнятливою до повторного зараження — набуває активного імунітету (Підручник дезинфекції, 1953, 33).

2. юр. Звільнення дипломатичних працівників від деяких правових норм тієї держави, в якій вони акредитовані. На працівників торгпредства.. не можуть не поширюватися ті самі дипломатичні привілеї та імунітети, якими користуються відповідальні категорії співробітників посольств (Радянська Україна, 8.II 1962).

Як правильно писати та вживати слово – ІМУНІТЕ́Т

Джерело – словник СУМ – ІМУНІТЕ́Т Том 4 — Стор. 23.

Тлумачення та значення слова «ІМУНІТЕ́Т» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ІМУНІТЕ́Т

27.05.2017

Написати коментар