1.    
  2.     ІМУ́ННИЙ

ІМУ́ННИЙ

ІМУ́ННИЙ, а, е, мед., біол.

1. Несприйнятливий до інфекційних хвороб або отрут. Деякі ссавці та птахи від природи імунні проти зміїної отрути й поїдають отруйних змій (Визначник земноводних та плазунів, 1955, 79).

2. Який створює імунітет (у 1 знач.). Воно [молозиво] має в собі імунні тіла, які оберігають лоша від захворювань (Конярство, 1957, 98);

//  Призначений для імунізації. З часу відкриття імунних сироваток робилися спроби застосування їх не лише при відповідних інфекціях, але й при різних інших захворюваннях (Мікробіологічний журнал, XXIII, 1, 1961, 57).

Як правильно писати та вживати слово – ІМУ́ННИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ІМУ́ННИЙ Том 4 — Стор. 23. – словник української мови

Українська мова словник слово «ІМУ́ННИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ІМУ́ННИЙ

17.01.2018

Написати коментар