1.    
  2.     І́НДЕ

І́НДЕ

І́НДЕ, присл., розм.

1. Місцями, подекуди, де-не-де. Інде тирса з осокою В яру чорніє під горою (Тарас Шевченко, II, 1963, 60); На шляху тому в долинах лежали хутори, інде й села (Іван Ле, Україна, 1940, 3).

2. В іншому місці; не тут. Служба в панотця була для Івана дуже догідна, бо не міг ніде інде стільки заробити (Лесь Мартович, Тв., 1954, 227); Громовиці то тут вибухають, то інде (Микола Зеров, Вибр., 1966, 164); Серед захоплень тих, що їм я віддавав І мрії потайні, і явну пристрасть дику, Чимало я ні тут, ні інде не назвав (Максим Рильський, Поеми, 1957, 242);

//  В інше місце. Другого ранку зачинені віконниці.. давали ознаку.., що їх жилець перебрався кудись інде (Панас Мирний, I, 1954, 320).

Як правильно писати та вживати слово – І́НДЕ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – І́НДЕ Том 4 — Стор. 25. – словник української мови

Українська мова словник слово «І́НДЕ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

І́НДЕ

19.05.2018

Написати коментар