ІНКРИМІНО́ВАНИЙ

ІНКРИМІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до інкримінувати. Фатальне число [газети] .. вийшло нарешті по тригодинному спізненню і з пропущенням усіх інкримінованих уступів (Іван Франко, IV, 1950, 171); // інкриміновано, безос. присудк. сл. Уже було проведено допит свідків.., але те, що було інкриміновано обвинуваченим, не вияснювалось, а ще більше заплутувалось (Петро Колесник, Терен.., 1959, 272).

Як правильно писати та вживати слово – ІНКРИМІНО́ВАНИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ІНКРИМІНО́ВАНИЙ Том 4 — Стор. 31. – словник української мови

Українська мова словник слово «ІНКРИМІНО́ВАНИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).