1.    
  2.     ІПОХО́НДРИК

ІПОХО́НДРИК

ІПОХО́НДРИК, а, чол. Людина, яка хворіє на іпохондрію. Ось вони [фашисти] сидять на лаві підсудних — змовники, .. провокатори і кати.. Але це аж ніяк не кубло звичайних зухвалих і одчайдушних бандитів з великої дороги.. Це й не гопкомпанія пропащих іпохондриків (Юрій Смолич, Після війни, 1947, 20).

Як правильно писати та вживати слово – ІПОХО́НДРИК

Джерело – словник СУМ – ІПОХО́НДРИК Том 4 — Стор. 45.

Тлумачення та значення слова «ІПОХО́НДРИК» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ІПОХО́НДРИК

16.06.2017

Написати коментар