1.    
  2.     І́РОД

І́РОД

І́РОД, а, чол., лайл. Дуже жорстока, люта людина; кат, недолюдок. [Відьма:] Як була я молодою — І гадки немала, По садочку похожала, Квічалась, пишалась. А він мене і набачив, Ірод!.. (Тарас Шевченко, I, 1951, 366); [Микита:] Пустіть мене! За що ви надо мною знущаєтесь? Лучче [краще] втопіть мене або вбийте! Собаки! Іроди! Катюги!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 101); — Думалось, хоч дітей врятую — не пощастило. В землю загнали моїх кришеняток, іроди, упирі кляті [фашисти]! (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 237).

Як правильно писати та вживати слово – І́РОД – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – І́РОД Том 4 — Стор. 47. – словник української мови

Українська мова словник слово «І́РОД» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

І́РОД

02.08.2018

Написати коментар