1.    
  2.     ІСТИННО

ІСТИННО

ІСТИННО. Присл. до істинний 2; справді. — Істинно, ти щасливий батько, маючи таку дочку добру, розумну та ще й красиву (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 324).

Як правильно писати та вживати слово – ІСТИННО – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ІСТИННО Том 4 — Стор. 50. – словник української мови

Українська мова словник слово «ІСТИННО» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ІСТИННО

20.10.2018

Написати коментар