1.    
  2.     ЯДОВИ́ТИЙ

ЯДОВИ́ТИЙ

ЯДОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що отруйний. Якби він знав, Яке-то лихо з його вийде, З того лукавого Давида, То, мов гадюку б, розтоптав І ядовитую б розтер Гадючу слину (Тарас Шевченко, II, 1963, 406); В травах високих.. ненароком На ядовиту гадюку вона наступила (Микола Зеров, Вибр., 1966, 218); Непомітно прийшла на.. одвічну крадіж дівочих вінків. Обманами окутала м’якими, вартових поставила і зашепотіла ядовитим шепотом відьма: — Ніхто не побачить… ніхто не дізнається… (Гнат Хоткевич, II, 1966, 123).

Як правильно писати та вживати слово – ЯДОВИ́ТИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЯДОВИ́ТИЙ Том 11 — Стор. 625. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЯДОВИ́ТИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЯДОВИ́ТИЙ

14.08.2018

Написати коментар