ЄДНА́ЛЬНИЙ

ЄДНА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який що-небудь з’єднує.

2. грам. Який з’єднує однорідні члени речення і частини складносурядного речення (про сполучники). Означення, виражені синонімами і зв’язані єднальним сполучником, слід класифікувати як однорідні означення (Мовознавство, VII, 1949, 51).

3. юр. Який служить для розв’язання і усунення суперечностей, розбіжностей.

Значення слова – ЄДНА́ЛЬНИЙ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЄДНА́ЛЬНИЙ Том 2 — Стор. 496. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЄДНА́ЛЬНИЙ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).