1.    
  2.     ЄДИ́НИЙ

ЄДИ́НИЙ

ЄДИ́НИЙ, а, е.

1. Один, без інших. Радянський народ є єдиним господарем своєї країни;

//  Лише один. Якби знала Матуся горенько твоє, Чи оддала б за генерала Дитя єдинеє своє? (Тарас Шевченко, II, 1953, 222); Вона не знає, як це зробити, але втеча — єдиний вихід (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 187).

Єдиним духом див. дух.

2. Який становить собою внутрішню єдність; цілісний, неподільний. Наша партія завжди стояла на позиції єдиної, інтернаціональної, організації с.-д. партії (Ленін, 20, 1950, 58); Ми йдемо вперед єдиним фронтом;

//  Тісно зближений, згуртований. Наш народ єдиний — в цьому наша сила (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 92);

//  Загальний, спільний для всіх. Однією з найважливіших проблем втілення в життя ленінської ідеї електрифікації всієї країни і побудови економіки комуністичного суспільства є створення єдиної енергетичної системи (ЄЕС) СРСР (Комуніст України, 7, 1962, 33).

Як правильно писати та вживати слово – ЄДИ́НИЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЄДИ́НИЙ Том 2 — Стор. 495. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЄДИ́НИЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЄДИ́НИЙ

10.09.2018

Написати коментар