1.    
  2.     Є́РЕСЬ

Є́РЕСЬ

Є́РЕСЬ, і, жін.

1. Релігійне вчення, що заперечує догми та організаційні форми панівної церкви. Боротьба народних мас проти феодально-кріпосницького гніту відбилась і в єресях, тобто вченнях, спрямованих проти церкви (Історія СРСР, I, 1957, 123).

2. перен., розм. Відступ від панівних чи загальноприйнятих поглядів, правил, положень і т. ін. Наукова діяльність Улугбека викликала незадоволення з боку правлячих кіл, які обвинувачували вченого в єресі (Наука і життя, 2, 1959, 63).

3. тільки одн., перен., розм. Те, що позбавлене здорового розуму; дурниця. — Коли мені здається, що мої співбесідники верзуть єресь, я кажу їм це в очі (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 205).

Як правильно писати та вживати слово – Є́РЕСЬ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – Є́РЕСЬ Том 2 — Стор. 498. – словник української мови

Українська мова словник слово «Є́РЕСЬ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

Є́РЕСЬ

31.03.2018

Написати коментар