1.    
  2.     ЇХАТИ

ЇХАТИ

ЇХАТИ, їду, їдеш; наказ. сп. їдь, їдьмо, їдьте; недок.

1. Рухатися, переміщатися в певному напрямку водою або суходолом за допомогою яких-небудь засобів пересування. Їхав Кармель далі та все тільки оглядавсь на село Лани (Марко Вовчок, I, 1955, 351); Назустріч їхала валка саней із хмизом (Гнат Хоткевич, I, 1966, 121); Я їхав машиною (Юрій Яновський, II, 1958, 117).

Їхати витягом див. витягом; Їхати як волами див. віл; На галопі їхати див. галоп.

2. Вирушати куди-небудь; виїжджати, відправлятися. У туркені у кишені Таляри, дукати. Не кишені трусить, їдем різать-палить, Братів визволяти (Тарас Шевченко, I, 1951, 200); Він радить мені їхати звідси.. не в Київ, а просто в Полтавщину (Леся Українка, V, 1956, 228); — Одначе що не кажи, а страшнувато їхати в далекий край? (Михайло Стельмах, I, 1962, 28).

Як правильно писати та вживати слово – ЇХАТИ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЇХАТИ Том 4 — Стор. 61. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЇХАТИ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЇХАТИ

16.02.2017

Написати коментар