1.    
  2.     ЇСТІВНИ́Й

ЇСТІВНИ́Й

ЇСТІВНИ́Й, а, е. Який можна споживати. На степу росте багато їстівного зела (Юрій Яновський, I, 1954, 256); Їстівні гриби; // у знач. ім. їстівне, ного, сер. Їжа (у 1 знач.), пожива. [Антон:] Дівчата, ставте на стіл, що там є їстівного (Марко Кропивницький, III, 1959, 29).

Значення слова – ЇСТІВНИ́Й – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЇСТІВНИ́Й Том 4 — Стор. 61. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЇСТІВНИ́Й» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ЇСТІВНИ́Й

21.04.2018

Написати коментар