1.    
  2.     ЇЗДОВИ́Й

ЇЗДОВИ́Й

ЇЗДОВИ́Й, а, е. Призначений для їзди (у 1 знач.). Їздові коні; // у знач. ім. їздовий, вого, чол. Той, хто доглядає за кіньми та їздить ними (у колгоспі, у війську тощо). Перше ніж стати листоношею, Михей орав і сіяв, був пастухом, сторожем, а згодом — їздовим: возив голову колгоспу (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 20); По тилах ішла чистка за чисткою. У піхоту забрали кухарів, писарів, їздових, старшин (Олесь Гончар, III, 1959, 113).

Як правильно писати та вживати слово – ЇЗДОВИ́Й – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЇЗДОВИ́Й Том 4 — Стор. 60. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЇЗДОВИ́Й» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЇЗДОВИ́Й

27.12.2016

Написати коментар