1.    
  2.     ЙО́ТА

ЙО́ТА

ЙО́ТА, и, жін.

1. Літера грецького алфавіту (і), яка позначає звук «і».

2. перен. Дуже маленька частина, мізерна доля чого-небудь; крихта. — Я охоче заплатив би зайвий долар за те, щоб побачити, як рука цього китайця [фокусника] схибить. Розумієте, всього на одну йоту (Олесь Донченко, VI, 1957, 413).

Ні на йоту — ніскільки, нітрохи. Він ні на йоту не змінився (Леся Українка, I, 1951, 288); [Усе] до йоти — цілком, абсолютно все. [Євгеній:] Завтра.. я й сам розповім вам усе до йоти, і то по всій щирій правді (Іван Франко, IX, 1952, 13).

Як правильно писати та вживати слово – ЙО́ТА

Джерело – словник СУМ – ЙО́ТА Том 4 — Стор. 62.

Тлумачення та значення слова «ЙО́ТА» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ЙО́ТА

27.05.2017

Написати коментар