ЮНА́ЧКА

ЮНА́ЧКА, и, жін. Жіночий рід до юнак. Чув [Лодиженко] і голос тієї ж щирої юначки, що цяточку йому з святого мулу наївно на чоло поклала (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 269); — Я проваджу справу виховання тисячі юнаків і юначок (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 243).

Значення слова – ЮНА́ЧКА – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЮНА́ЧКА Том 11 — Стор. 613. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЮНА́ЧКА» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).