1.    
  2.     Ю́РМИЩЕ

Ю́РМИЩЕ

Ю́РМИЩЕ, а, сер. Збільш. до юрма. Величний вигляд барона налякав полохливе юрмище (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 448); Запалившись, Гаркуша виголошує останні слова таким тоном, ніби стоїть уже десь на майдані серед заробітчанського юрмища (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 47); В дальній вирій полетіли Юрмища пташині (Павло Усенко, Листя.., 1956, 52); Пролітали над дахом літаки — вночі низько, здавалося, ще трохи і вони черкатимуть колесами по темних юрмищах принишклих в напрузі дерев (Леонід Первомайський. Невигадане життя, 1958, 271); Чекаючи повільного порому, Затертий, в юрмищі машин стояв (Леонід Первомайський, II, 1958, 211).

Як правильно писати та вживати слово – Ю́РМИЩЕ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – Ю́РМИЩЕ Том 11 — Стор. 616. – словник української мови

Українська мова словник слово «Ю́РМИЩЕ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

Ю́РМИЩЕ

18.04.2018

Написати коментар