1.    
  2.     Ю́РТА

Ю́РТА

Ю́РТА, и, жін. Переносне (перев. конусоподібне) житло з жердин, укрите шкурами, повстю тощо, в деяких кочових і напівосілих народів Центральної і Середньої Азії та Південного Сибіру. Хан в неволі, врозтіч військо. Юрти знищені, мов змив… (Іван Франко, XIII, 1954, 354); Біля білих байських юрт зберігалися під повітками легкі літні юрти, в яких живуть на літньому пасовищі в горах (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 38); * Образно. Під фіалковою небесною юртою Лежить в степах сподіваний аул (Терень Масенко, Поезії, 1950, 51).

Значення слова – Ю́РТА – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – Ю́РТА Том 11 — Стор. 617. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «Ю́РТА» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

Ю́РТА

30.10.2018

Написати коментар