КЕРІВНИ́ЦТВО

КЕРІВНИ́ЦТВО, а, сер.

1. Дія за значенням керувати 2; керування. Колективність керівництва не знімає персональної відповідальності працівників за доручену справу (Статут КПРС, 1961, 15); [Воронюк:] Дисертація написана під вашим керівництвом (Захар Мороз, П’єси, 1959, 201).

2. Те, чим керуються. «Наше вчення не догма, а керівництво для дії», — так говорили завжди Маркс і Енгельс. (Ленін, 24, 1950, 23); Різні пристосування, якими користуються герої К. Е. Ціолковського, щоб поліпшити умови перебування в середині ракети, теж можуть стати практичним керівництвом для конструкторів (Наука і життя, 10, 1965, 34).

3. збірн. Керівники, керівний склад якої-небудь установи, організації тощо. Офіцери-вихователі, викладачі, командири рот, керівництво — сиділи [на комсомольських зборах] впереміжку із суворовцями (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 90); Районне керівництво.

Як правильно писати та вживати слово – КЕРІВНИ́ЦТВО – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – КЕРІВНИ́ЦТВО Том 4 — Стор. 142. – словник української мови

Українська мова словник слово «КЕРІВНИ́ЦТВО» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).