ХАБА́РНИЦТВО

ХАБА́РНИЦТВО, а, сер. Одержання хабарів службовою особою. Він [В. І. Ленін] вживав найрішучіших заходів в усіх випадках, що стосувалися розтрати державних коштів, крадіжок державного майна і хабарництва (Ленін, Коротка біографія, 1955, 254); У фонді [О. І. Маркевича] зберігається чимало пісень, які викривають зажерливість і хабарництво попів, чиновників і поліцаїв (Народна творчість та етнографія, 1, 1964, 72).

Як правильно писати та вживати слово – ХАБА́РНИЦТВО – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ХАБА́РНИЦТВО Том 11 — Стор. 7. – словник української мови

Українська мова словник слово «ХАБА́РНИЦТВО» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).