ХАРЦИ́ЗА

ХАРЦИ́ЗА, и, чол., розм. Те саме, що харциз. Мучився отак з ним батько, мучився та, заплакавши, й каже Мотрі: — Ні, вже нічого з харцизою не вдію! (Панас Мирний, II, 1954, 114); * У порівняннях. Розказує кожному з плачем Мотря: — ..Свитку пропив [Чіпка], одежу всю, в одній сорочці, як харциза (Панас Мирний, I, 1949, 264).

Значення слова – ХАРЦИ́ЗА – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ХАРЦИ́ЗА Том 11 — Стор. 27. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ХАРЦИ́ЗА» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).