1.    
  2.     ХМ

ХМ

ХМ, виг. Виражає сумнів, роздумування, здивування, іронію. — Хм! — гірко мукнув дід і помовчав: — Ні, вже не ждати добра від Якова (Панас Мирний, I, 1954, 167); — Андрій… хм… Куди б це подівся Андрій? (Олександр Довженко, I, 1958, 247); — Поле не говіркого — роботящого любить. — Хм! Куди загнув! — сердито і насмішкувато чмихнув Свирид Яковлевич (Михайло Стельмах, II, 1962, 179).

Як правильно писати та вживати слово – ХМ

Джерело – словник СУМ – ХМ Том 11 — Стор. 93.

Тлумачення та значення слова «ХМ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ХМ

24.02.2017

Написати коментар