1.    
  2.     ХМАРОВИ́ННЯ

ХМАРОВИ́ННЯ

ХМАРОВИ́ННЯ, я, сер., розм. Збірн. до хмара. — Хмари, хмари! — бурмотів занепокоєно господар, дивлячись на важкі темні копиці хмаровиння, що швидко пливли з півночі (Юрій Бедзик, Альма матер, 1964, 259); Попереду вся дорога двигтить військами. Вирують у хмаровинні піднятої куряви підводи, вершники, машини (Олесь Гончар, III, 1959, 299); Ковалів нахмурився. По його чолу пробігло грізне хмаровиння, очі ставали дедалі колючішими (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 83); * Образно. Статуя вписувалась у нависле хмаровиння саду, була його душею (Микола Рудь, Боривітер, 1969, 177).

Як правильно писати та вживати слово – ХМАРОВИ́ННЯ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ХМАРОВИ́ННЯ Том 11 — Стор. 95. – словник української мови

Українська мова словник слово «ХМАРОВИ́ННЯ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ХМАРОВИ́ННЯ

13.10.2018

Написати коментар