ХРА́МИ́НА

ХРА́МИ́НА, и, жін., заст.

1. Храм (у 1, 3 знач.). Щось невідоме в той час, Як млою криються долини, Тебе тягло сюди щораз Під дах високої храмини (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 225); Собор справив на неї величезне враження. Їй здавалось, що вона потрапила в справжню храмину, де людина може забути про всі злигодні життя, єднається з богом (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 169); З вірою в високе ми ішли в храмину Розуму й освіти (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 272).

2. Хороми (у 1 знач.). І в багряниці довгополій Ходив по храмині, ходив, Аж поки, лобом неширокий, В своїм гаремі одинокий, Саул сердега одурів (Тарас Шевченко, II, 1953, 352).

Як правильно писати та вживати слово – ХРА́МИ́НА – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ХРА́МИ́НА Том 11 — Стор. 137. – словник української мови

Українська мова словник слово «ХРА́МИ́НА» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).