1.    
  2.     ХВАЦЬКО

ХВАЦЬКО

ХВАЦЬКО, розм. Присл. до хвацький. Замойський не по літах хвацько крутнувся навколо стола і сів за ним, перебираючи свої папери (Іван Ле, Наливайко, 1957, 15); Замриборщ хвацько зупинив мотоцикл перед головними дверима повіткому, наполохавши двох осідланих коней (Михайло Стельмах, II, 1962, 139); І став Дикун молотником. Любо було дивитись, як хвацько й ловко він орудує ціпом (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 190); Весняним маком цвітуть різнобарвні хустки на дівчатах, хвацько стирчать з-під кашкетів чуби в парубків (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1955, 323); Він хвацько козирнув, пристукнув закаблуками, подав руку Королькову: — Честь і шана! (Спиридон Добровольський, Олов’яні солдатики, 1961, 92); Вийшли на ганок, Гнат відв’язав коня і, намацавши стремена, хвацько влетів у сідло (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 173); Пішов Василь Волчков у танок, хвацько вибиваючи чобітьми дивовижну «чечітку» (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 213).

Як правильно писати та вживати слово – ХВАЦЬКО – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ХВАЦЬКО Том 11 — Стор. 36. – словник української мови

Українська мова словник слово «ХВАЦЬКО» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ХВАЦЬКО

17.10.2018

Написати коментар