1.    
  2.     КІЗЯК

КІЗЯК

КІЗЯК, рідко КИЗЯК, у, чол.

1. Кал, послід тварин. Як умер старий [пан], та пішли шукати, аж там замість грошей в одному кутку цегла, у другому — череп’я, а в третьому — кінські кізяки (Панас Мирний, IV, 1955, 26); Неподалеку мусив бути ведмежий кізяк, а може, й сам ведмідь (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 65).

2. перев. мн. Висушені у вигляді цеглинок тваринні випорожнення з домішкою соломи, що використовуються в степових районах України як паливо, а іноді й у будівництві. — Учора мій Омелько в мене кізяки різав, а завтра, може, сидітиме рядом зі мною, за одним столом… (Панас Мирний, II, 1954, 263); Нехай Маруся прийде, то й витопить.. кізяком (Грицько Григоренко. Вибр., 1959, 29); Ввійшла Кумиш з чувалом кизяків, розгребла попіл у вогнищі і хотіла вже опустити за собою запону (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 16).

Як правильно писати та вживати слово – КІЗЯК – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – КІЗЯК Том 4 — Стор. 159. – словник української мови

Українська мова словник слово «КІЗЯК» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

КІЗЯК

28.10.2018

Написати коментар