1.    
  2.     КОЛЕ́ГІЯ

КОЛЕ́ГІЯ

КОЛЕ́ГІЯ, ї, жін.

1. Офіційно визначена група осіб, які утворюють певний адміністративний, розпорядчий або дорадчий орган. Професорська колегія [Львівського університету] обрала його [І. Франка] доцентом, але адміністрація не затвердила (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); Незабаром він став членом ученої ради двох сільськогосподарських інститутів, членом колегії Міністерства сільського господарства (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 74); Редакційна колегія газети.

2. Об’єднання осіб деяких професій. Прийнятий Закон про судоустрій Української РСР приділяє значну увагу діяльності колегій адвокатів, що є добровільним об’єднанням осіб, які займаються адвокатською діяльністю (Радянське право, 4, 1960, 8).

3. У Західній Європі, на Україні та в Росії в XVI — XVIII ст. — назва деяких закритих середніх і вищих навчальних закладів. Центром шкільної освіти на Україні була Києво-Могилянська колегія, на зразок якої згодом були організовані колегії в Переяславі, Харкові, Чернігові (Історія української літератури, I, 1954, 85); Вони згадували, як колись обоє вчились у бурсі, у Київській колегії (Данило Мордовець, 1, 1958, 214).

4. У Росії XVIII ст. — назва центральних урядових установ. Колегія дала наказ Овцину наступної весни [1735 р.] ..продовжувати шлях до Карського моря (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 30); Між колегіями [у 1718 р.] був проведений точний розподіл справ, так що кожна з них відала якою-небудь однією галуззю управління (Історія СРСР, II, 1957, 28).

Як правильно писати та вживати слово – КОЛЕ́ГІЯ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – КОЛЕ́ГІЯ Том 4 — Стор. 217. – словник української мови

Українська мова словник слово «КОЛЕ́ГІЯ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

КОЛЕ́ГІЯ

27.10.2018

Написати коментар