1.    
  2.     КОЛОДІЙ

КОЛОДІЙ

КОЛОДІЙ, ю, чол. Густий клейкий розчин клітковини на ефірі та спирті, при випаровуванні яких утворюється тонка прозора плівка; використовується в медицині, фотографуванні і т. ін. При наявності видимих порушень її [шкіри] цілості.. необхідно ці місця до початку роботи знезаразити, при потребі перев’язати або заклеїти ваткою, змоченою колодієм (Як запобігти заразним хворобам шкіри, 1957, 23).

КОЛОДІЙ 1, я, чол., діал. Великий ніж з дерев’яною колодкою; колодач. Ся поясина з ножем колодієм у піхві була єдиним скарбом і маєтком Остаповим… (Ганна Барвінок Опов.., 1902, 22).

КОЛОДІЙ 2, я, чол., діал. Колісник.

Як правильно писати та вживати слово – КОЛОДІЙ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – КОЛОДІЙ Том 4 — Стор. 228. – словник української мови

Українська мова словник слово «КОЛОДІЙ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

КОЛОДІЙ

04.10.2018

Написати коментар