1.    
  2.     КО́ЛОТИЙ

КО́ЛОТИЙ

КО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до колоти 1—4. Ставши навколішки, Кардаш розглядав посічені піском, наче голками колоті, маленькі сосонки (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 16).

2. у знач. прикм. Вигот. коленням. З естетичного погляду зруб, складений з колотих або тесаних брусів, справляє неприємне враження від нерівностей, сучків (Дерев’яне зодчество України, 1949, 54).

Як правильно писати та вживати слово – КО́ЛОТИЙ

Джерело – словник СУМ – КО́ЛОТИЙ Том 4 — Стор. 234.

Тлумачення та значення слова «КО́ЛОТИЙ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

КО́ЛОТИЙ

07.04.2017

Написати коментар

Notice: Undefined variable: user_ID in /home/yuuLJYCpqZnz/dulinua.hostenko.net/wp-content/themes/slovnik/comments.php on line 77