1.    
  2.     КОНОГІ́Н

КОНОГІ́Н

КОНОГІ́Н, гона, чол., заст. Робітник — погонич коня на шахті, який возив вагонетки з вугіллям. Немов пройшли весняні грози у штреках темних і глухих… Гуркочуть там електровози, де коногона свист затих (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 60); Гриміли врубові в низах його [Донбасу] підземних.. І з світлих зал його, як з царств його таємних, Ішов машин владар — колишній коногін (Павло Усенко, Дорогами.., 1951, 227).

Як правильно писати та вживати слово – КОНОГІ́Н

Джерело – словник СУМ – КОНОГІ́Н Том 4 — Стор. 262.

Тлумачення та значення слова «КОНОГІ́Н» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

КОНОГІ́Н

30.03.2017

Написати коментар