1.    
  2.     КОРИ́ТЦЕ

КОРИ́ТЦЕ

КОРИ́ТЦЕ, я, сер. Зменш. до корито 1, 3. Біля куреня.. сидить Кирило, довбає коритце для води (Панас Мирний, V, 1955, 141); Господиня.. винесла сухе коритце (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 76).

Як правильно писати та вживати слово – КОРИ́ТЦЕ

Джерело – словник СУМ – КОРИ́ТЦЕ Том 4 — Стор. 291.

Тлумачення та значення слова «КОРИ́ТЦЕ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

КОРИ́ТЦЕ

13.05.2017

Написати коментар