1.    
  2.     КПИ́НИ

КПИ́НИ

КПИ́НИ, кпин, мн., розм. Те саме, що кепкування. Пута був спокійний, любив жарти і кпини (Іван Франко, IV, 1950, 12); Цей день починався невдало для Анатолія. Ота несподівана зустріч у машині. Тепер кпини начальника цеху (Павло Загребельний, Спека, 1961, 120); Мене образив такий грубий тон і оці кпини, але я змовчав (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 67). Брати на кпини див. брати.

Як правильно писати та вживати слово – КПИ́НИ

Джерело – словник СУМ – КПИ́НИ Том 4 — Стор. 318.

Тлумачення та значення слова «КПИ́НИ» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

КПИ́НИ

30.04.2017

Написати коментар