1.    
  2.     КРА́МА́РСЬКИЙ

КРА́МА́РСЬКИЙ

КРА́МА́РСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до крамар. Білі крамарські руки тільки мигтіли перед рудими бородами (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 174); Поки жива земля, поки на ній живуть.., Клопоти крамарські її [поезію] ще не заб’ють (Володимир Самійленко, I, 1958, 111);

//  Належний крамареві, крамарям. Була то.. звичайна крамарська буда, яких безліч в Італії (Леся Українка, III, 1952, 740);

//  Власт. крамареві, крамарям. Червоні кролячі очі видавали лукаву душу..: писарська каверза побраталася у них з крамарськими хитрощами (Панас Мирний, III, 1954, 75).

2. Стос. до крамарства (у 1, 2 знач.). Загнибіда говорив про свої крамарські діла, кого і коли накрив, як і його накривали (Панас Мирний, III, 1954, 65).

Значення слова – КРА́МА́РСЬКИЙ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – КРА́МА́РСЬКИЙ Том 4 — Стор. 323. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «КРА́МА́РСЬКИЙ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

КРА́МА́РСЬКИЙ

22.03.2018

Написати коментар