1.    
  2.     ЛІЙКА

ЛІЙКА

ЛІЙКА 1, и, жін.

ЛІЙКА 2, и, жін. Невеликий вузькоплівковий фотографічний апарат. Попереду снували фоторепортери з лійками (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 258).

1. Конус з трубкою, яким користуються для переливання рідини в посуд з вузькою шийкою або для фільтрування;

//  Такий же конус з трубкою, що застосовується для засипання в що-небудь сипучих речовин. Зверху барабана є люк, в який при засипанні зерна вставляється лійка (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 77);  * У порівняннях. Піднялося величезною лійкою вгору кроваве [криваве] полум’я (Іван Франко, VIII, 1952, 406).

2. Посудина із впаяною в неї трубкою, перев. з ситечком, для поливання. Сухий ґрунт можна зволожити, поливаючи його з лійки з ситечком (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 303); На пустирі зібралася вся школа. У кожного цеберка або лійка (Олесь Донченко, V, 1957, 212);

//  Такий же посуд для змазування різними мастилами деталей машин.  * У порівняннях. Біжить піт з женців, заливає очі, капає з носа, мов з лійки (Панас Мирний, I, 1954, 345).

3. геол. Один з видів підземних печер. В міру того, як розмір лійки.. збільшується, стеля її не витримує тиску покриваючих верств і провалюється (Курс загальної геології, 1947, 130).

4. мор. Черпак для виливання води.

5. діал. Груздь. — Он — наче келехи на дорогий шампан, Гриби, що лійками їх звуть серед селян (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 98).

Як правильно писати та вживати слово – ЛІЙКА

Джерело – словник СУМ – ЛІЙКА Том 4 — Стор. 512.

Тлумачення та значення слова «ЛІЙКА» згідно Академічного 11 томного словника Української мови (1970-1980 років).

ЛІЙКА

08.09.2016

Написати коментар