1.    
  2.     ЛЯ́ЛЕЧКА

ЛЯ́ЛЕЧКА

ЛЯ́ЛЕЧКА, и, жін.

1. Зменш.-пестл. до лялька 1, 2. Дівчинка бігла в сховище з лялечкою в руці (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 29);

//  перен. Гарна жінка, схожа на іграшку вбранням і виглядом. Перша його розмова з Густею показала йому, що в тій лялечці є жива, чутка [чутлива] душа (Іван Франко, III, 1950, 376).

 Ні лялечки; Хоч би [тобі] лялечка — жодної душі, нікого; хоч би хто-небудь. Густе, в гарячих прошвах марево приколисує спраглу потріскану землю. Навколо ні лялечки, ні звуку (Михайло Стельмах, I, 1962, 43); — Оце раз як обпали бджоли.., гукав-гукав — ані телень! Хоч би лялечка тобі озвалася! (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 89); хоч би хто-небудь. Як лялечка — про когось або щось гарненьке, привабливе. [Павло:] Ну, й дівчинка ж, як лялечка (Марко Кропивницький, II, 1958, 361); Прибрали сад, як лялечку (Юрій Яновський, Мир, 1956, 264).

2. Одна з стадій розвитку комахи, в якій комаха звичайно нерухома, не живиться; личинка в коконі. Раніш, ніж стати дорослими і здатними до розмноження, комахи проходять такі стадії розвитку: яйце, личинка та лялечка (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 7).

Як правильно писати та вживати слово – ЛЯ́ЛЕЧКА – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЛЯ́ЛЕЧКА Том 4 — Стор. 579. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЛЯ́ЛЕЧКА» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЛЯ́ЛЕЧКА

19.07.2018

Написати коментар