ЛЯ́МЕЦЬ

ЛЯ́МЕЦЬ, мця, чол., діал. Повсть. Поперед усіх, зовсім біля дверей, трусив своїм зім’ятим кожухом, вовна на якому звалялась уже в лямець, розгублений Голова (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 186).

Як правильно писати та вживати слово – ЛЯ́МЕЦЬ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЛЯ́МЕЦЬ Том 4 — Стор. 580. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЛЯ́МЕЦЬ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).