1.    
  2.     ЛЬО́ТНИЙ

ЛЬО́ТНИЙ

ЛЬО́ТНИЙ, а, е.

1. Стос. до польоту літальних апаратів. Як тільки встановились льотні ночі, вилетіли вони прискорити висилку боєприпасів (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 101);

//  З якого літальні апарати піднімаються в повітря. До виходу на льотне поле лишилося п’ять хвилин (Натан Рибак, Час, 1960, 856);

//  Сприятливий для польоту літальних апаратів. Помірний вітер віє — чудовий льотний час! (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 42);

//  Який використовується льотчиком, признач. для льотчиків. До нього підійшов невисокий чорнявий хлопець у льотному комбінезоні і шоломі (Вадим Собко, Серце, 1952, 83).

2. Стос. до професії льотчика. Каро вчився наполегливо і вперто льотній майстерності (Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 25).

3. Здатний літати (про комах, птахів і т. ін.). Усі льотні бджоли сім’ї, яка відроїлася, збираються до рою і посилюють його (Колгоспник України, 6, 1956, 34); У тримісячному віці фазанів вважають льотними (Наука і життя, 8, 1966, 33).

Значення слова – ЛЬО́ТНИЙ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – ЛЬО́ТНИЙ Том 4 — Стор. 586. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «ЛЬО́ТНИЙ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

ЛЬО́ТНИЙ

28.10.2018

Написати коментар