1.    
  2.     ЛОВ

ЛОВ

ЛОВ, у, чол.

1. кого, чого і без додатка. Те саме, що ловлення. — Щасливого лову! — кивала вона головою рибалці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 303); Ген-ген по берегу біліє самотня рибальська хатина, де кочує риболовецька бригада в сезон лову (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 229); Дизельний рефрижераторний риболовний траулер.. призначається для лову та обробки риби (Наука і життя, 2, 1957, 17).

 На лов — на полювання, риболовлю. Батько дикою тропою, йому відомою, на лов крутими горами, тайгою на звіра хижого пішов (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 135).

2. Те, що виловлене; вилов (у 2 знач.). Лов винагородив рибалок. За добу виповнили вони баркас по борти (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 260).

Як правильно писати та вживати слово – ЛОВ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЛОВ Том 4 — Стор. 537. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЛОВ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).

ЛОВ

04.06.2018

Написати коментар