ЛИЦЯТИСЯ

ЛИЦЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.

1. до кого і без додатка. Те саме, що залицятися. Щаслива нитка до смерті не вірвалась Павлусеві. Найшлась і дівчина, що, як той скарб, сама до його лицялась (Олекса Стороженко, I, 1957, 61); Була в небіжчика, у Стольника б то пана, Дочка, мов ангел той, улюблена й кохана. От і лицялося багато паничів (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 71).

2. з ким і без додатка, діал. Любитися (у 1, 2 знач.), кохатися. Нумо, серце, лицятися Та поїдем вінчатися. Щоб не знали батько й мати, Де ми будем ночувати (Тарас Шевченко, II, 1963, 157).

Як правильно писати та вживати слово – ЛИЦЯТИСЯ – тлумачний словник

Джерело – словник СУМ – ЛИЦЯТИСЯ Том 4 — Стор. 501. – словник української мови

Українська мова словник слово «ЛИЦЯТИСЯ» згідно Академічного тлумачного словника Української мови (1970-1980 років).