1.    
  2.     МА́РЕЦЬ

МА́РЕЦЬ

МА́РЕЦЬ, рця, чол., заст. Березень. Як настане марець, так замерзне під тином старець (Номис, 1864, № 413); На Поділлю іноді бува дуже рання весна, хоч марець свого ніколи не дарує (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 66).

Значення слова – МА́РЕЦЬ – в тлумачному словнику

Джерело – словник СУМ – МА́РЕЦЬ Том 4 — Стор. 626. – словник української мови

Українська мова тлумачний словник слово «МА́РЕЦЬ» згідно Академічного словника Української мови (1970-1980 років).

МА́РЕЦЬ

18.03.2018

Написати коментар